banner rinne 150x65        

 

Головне меню

Реєстрація


Соціальна сфера

 

 

Охорона здоров’я

Серед архівних документів Володимирецької центральної районної лікарні, колишнього Володимирецького райздороввідділу та районного архіву, відомостей про Володимирецьку лікарню до 1945 року не збереглося. Однак, за розповідями місцевих старожилів, лікарня у Володимирці почала надавати медичну допомогу населенню ще з 1905 року. Відомо, що в 1913 році земство побудувало у селищі невеличку лікарню на 10 ліжок. Було тут ще два приватні лікарі, до яких трудяще населення зверталося рідко через високу плату за обслуговування. Питання охорони здоров’я жителів Володимиреччини – одне з пріоритетних.

Медичне обслуговування населення району забезпечують 54 лікувальні установи: 
- Володимирецька центральна районна лікарня; 
- Рафалівська районна лікарня;
- Антонівська  амбулаторія загальної практики сімейної медицини;
- Більськовільська амбулаторія загальної практики сімейної медицини ; 
- Великоцепцевицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини; 
- Сопачівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини; 
- Великотелковицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини; 
- Мульчицька сільська лікарська амбулаторія; 
- Озерська амбулаторія загальної практики сімейної медицини; 
- Кідрівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини; - Районна стоматологічна поліклініка; 
- 43 фельдшерсько-акушерські пункти; 
- Міжрайонна протитуберкульозна лікарня підпорядкована обласному територіальному об’єднанню "Фтизіатрія”.
Спільно з Міжнародним Фондом допомоги та розвитку дітям Чорнобиля встановлено на паритетних долях фінансування сучасний рентгенологічний апарат вартістю 480 тис. грн. Новий сучасний діагностичний комплекс RoSHER–K, виробництва Німеччини, слугуватиме для проведення якісної діагностики мешканців Володимирця та сусідніх населених пунктів. Новітнє обладнання є вкрай необхідним для даного району, оскільки щороку близько 20 тисяч його мешканців проходять обстеження в Володимирецькій ЦРЛ.

Ліжкова потужність лікарняних закладів району - 385 ліжок, що становить 62,0 на 10 тис.нас. 
Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів становить 1188 відвідувань в зміну.

Освіта

У дошкільній освіті району функціонує 37 дошкільних закладів, де виховується 1611 дітей, це 24,5 відсотків до кількості дітей відповідного віку. Загальну середню освіту надають 44 загальноосвітні навчальні заклади, в яких навчається 10,9 тис. учнів, в яких навчається 10873 учнів та працює 1230 вчителів. Діє заклад нового типу – колегіум, де навчається 829 учнів та працює 101 вчитель. Також наявні 5 навчально-виховних комплексів (870 учнів та 125 вчителів).

Володимирецький район поділений на округи:

  1. Володимирецький.
  2. Антонівський.
  3. Рафалівський.
  4. Собіщицький.
  5. Більськовільський.
  6. Біленський.
  7. Хиноцький.
  8. Каноницький.

Працює вище професійне училище № 29. Навчання в училищі проводиться за держзамовленням та на контрактній основі. Перелік спеціальностей:

- муляр, штукатур, маляр;
- столяр будівельний, верстатник деревообробних верстатів, різьбяр по дереву і бересті;
- електромонтажник, електрозварник;
- кухар, кондитер;
- конторський службовець (бухгалтерія);
- оператор комп'ютерного набору, електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.

Форма навчання – денна. Студенти забезпечуються гуртожитком, харчуванням та стипендією. Учням надається можливість в період навчання в училищі здобути посвідчення водія.

Усі загальноосвітні навчальні заклади району забезпечені сучасними комп’ютерами та підключені до мережі Інтернет. Мова навчання в освітніх закладах району - українська.

Культура

Район споконвіку славився культурними традиціями, самобутніми поліськими піснями і танцями, звичаями та фольклорними творами, що сягають у глибоку давнину.

На території всіх сільських та селищних рад району створено культурно-дозвіллєві комплекси. Базовими структурами цих комплексів є 41 заклад клубного типу, 46 публічно-шкільних бібліотек, 2 дитячі музичні школи, районний історичний музей з двома відділами «Музей історії вузькоколійної залізниці та Поліського краю» в с. Антонівка та «Поліський літературний музей» в с. Городець, де зібрано відомості та твори визначних митців, зокрема Ю.Крашевського, А.Коломійця, Г.Гордасевич, В.Василевської, О.Куприна, Д.Фурманова, О.Шварцмана, Г.Леончук та ін.   В районі є 12 пам’яток архітектури. Свято-Миколаївська церква, що знаходиться в с. Стара Рафалівка – збудована 1783-му році. 1827 році у Володимирці паном Юзефом Красицьким був збудований палац в  стилі ампір, який зберігся до наших днів. Також у Володимирці є чудовий зразок дерев’яного зодчества – Свято-Успенська  церква (1894 р.). Свято-Покровські церкви в селах Великий Жолудськ ( кінця ХУІІІ ст.) та Мульчиці (1894 р.), Свято-Миколаївські церкви в селах Воронки (1888р.) та Городець (1884р.), церква Іоана Богослова в селі Острів (кін. ХІХст.), Свято-Христо-Воздвиженська церква поч. ХХ ст. в селі Полиці, Свято-Михайлівська церква с. Озеро (кін. ХІХ ст.).  Окрім того, слід відвідати ще одну духовну святиню відому із другої половини XIX століття «Хрести» або «Старці», що в селі Луко – місце паломництва сотень віруючих з України, Росії, Польщі, Білорусії та інших країн.

Володимирецький район славиться такими пам’ятками археології:

- Городище, IX-X ст., с. Бабка;

- Курганний могильник, VII-IX ст., смт. Володимирець;

- Давньоруське городище, X-XIII ст., с. Городець;

- Ґрунтовий могильник зарубинецької культури, I ст. до н.е, с.Зелениця.

- Курганний могильник, с.Радиживо.

В 1894 році на місці згорівшої церкви Святого Василя Великого був зведений Свято-Успенський двопрестольний храм, який зберігся до наших днів. Свято-Успенська церква з дерева на кам’яному фундаменті збудована на кошти парафіян. 1897 року церкву освячено. Головний престол її освячений в честь Успіня Божої Матері, другий, в північному крилі – в пам'ять Покрови Пресвятої Богородиці. Внутрішній розпис вперше зроблено в 1978 році. Храм дерев’яний, однокупольний, з п’ятьма главами. Дзвіниця має сім дзвонів.

Вкінці 2004 року була здана в експлуатацію нова центральна площа міста, а в травні 2006 там з’явився пам’ятник Великому Кобзарю на честь якого вона і була названа – «Бульвар Шевченка».

Відродження, збереження і популяризація традицій народної культури стало основним поштовхом до культурного відродження Володимиреччини. Одним із перших провісників, що уособлював собою культурне відродження краю став мистецький фестиваль «Веселики Полісся» (1996 рік). Понад 15 років, як весна птахів, визбирує фестиваль самобутні традиції краю: витвори майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, народні пісні і танці.

У 2000 році на базі відділу культури зароджується ще один проект – родинне свято «Завітайте у Володимирець на святковий млинець». Його мета – зібрати всі родинні творчі династії краю зі всієї України і зарубіжжя та показати самобутність талантів, вихідців нашого краю.

Заслуговує на увагу традиційне народне свято яке проводиться щорічно 6 липня в ніч на Івана Купала. У ході дійства характер свята з ритуально-магічного переходить в розважально-повчальний. Дівчата, пускаючи по воді вінки з встановленими на них свічками, намагаються побачити своє майбутнє, найспритніші сподіваються на міцне здоров’я, стрибаючи через полум’я, а закінчується дійство пошуком квітки папороті. Найчастіше такі свята проходять в с. Озеро, Каноничі, Дубівка, Лозки, Суховоля.

Традиційно на День Перемоги 9 травня в районі стартує мотоестафета. З райцентрівського майдану Пам’яті 45 разів володимирчани пронесли через увесь район святкову естафету слави. У розливах травневого цвіту, під мідь духового оркестру, святкова мотоестафета рушає чотирма маршрутами бойової і трудової слави, щоб пронести почуття вдячності тим, хто в лиховісні часи відстоював наше сьогоднішнє мирне небо.

Помітний вклад в розвиток культури не лише Володимиреччини, але й Рівненщини та України вносять народні аматорські колективи. Відомий не лише на теренах України, а й у Білорусі та Польщі народний аматорський чоловічий гурт «Верес», вдало підібрані тембри голосів, належне відтворення образу, висока сценічна культура, костюми, створюють небачений світ краси і добра виступи народних аматорських колективів «Берегиня» с. Городець, «Родинонька» с. Лозки, «Родина» с. Острівці, «Надвечір’я» с. Хиночі, «Мрія» смт. Рафалівка, «Дивоцвіт» та «Ясени» смт. Володимирець, зразкового колективу «Веселики Полісся».

При установах культури діє 186 клубних формувань:

-  любительських об'єднань та клубів за інтересами - 20;

-  аматорських колективів – 147;

-  майстрів – понад 60;

-  13 народних колективів;

У 2010 році на культурному горизонті Володимиреччини з’явився ще один творчий доробок – етнографічно-туристичний фестиваль «Бурштиновий шлях» в рамках проекту «Поліський трамвай», що став справжнім туристичним острівцем для гостей Володимиреччини. Другий рік поспіль цей проект втілюють у життя два райони Володимирецький і Зарічненський. Фестиваль розрахований на 16 років – саме стільки зупинок має маршрут. «Бурштиновий шлях» - це не тільки зустріч з автентичним звучанням пісенних скарбів у виконанні музичних колективів, але й курені, що уособлюють гостинність району, ярмарки сувенірів з бурштину, виробів з базальту і дерева, продукція майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, екскурсії «кукушкою», збір ягід, грибів, майстер-класи по виготовленню вареників та млинців, презентація делікатесу місцевої кухні – мацика. Започатковані й спортивно-туристичні акції «100 кілометрів Полісся за 24 години», «Вибери собі подорож», «Спортивне орієнтування», акція «Екологічна варта».

Для комфортного відпочинку туристів в районі створено 12 агросадиб в селах М.Телковичі, Біле, Воронки, Антонівка, Чаква, Озеро, Новосілки.  В літній період 2011-го року агросадиби відвідали 242 туристи.

В районі народилися та проживали такі відомі літератори, письменники і поети, як Володимир Мирний, Михайло Дубов, Петро Міхеєв, подружжя Пшеничних, Іван Катрук, Іван Сидорчик, Галина Гордасевич. З районом пов'язана діяльність класиків польської літератури Юзефа Крашевського, Ванди Василевської. В смт. Рафалівка похований класик єврейської поезії Ошер Шварцман.

Збережені багатовікові традиції духовності, народного мистецтва. Особливе місце серед народних промислів району займає ткацтво, для якого характерна однокольорова гама переплетення різних геометричних фігур в орнаменті. На весь світ відомі вироби заслуженої майстрині народної творчості України  уродженки села Каноничі Ганни  Йосипівної Леончук.

Володимиреччина багата на талановитих майстрів:

- лозоплетіння – Валерій Колодій, Боголюб Рябий, Ганна Савсюк;

- соломи та рогози – Олена Мельник, Тетяна Кот, Віра Волошина;

- ткацтво – Марія Шершень, Марія Палій, Любов Ващеня, Галина Кульковець;

- живопис – Ніна Кравчук, Павло Шама, Олексій Сірий, Галина Мазана, В’ячеслав Літвінчук, Микола Воробей;

- різьблення – Олександр Ярошик, Олексій Росошик, Костянтин Шишка, Сергій Гарбаринін.

В районі збережено автентичний фольклор, носіями його є Катерина Затірка та Любов Музика с.Острівці, Галина Ковальчук та Тамара Онищук с. Жовкині, Валентина Петрук с. Суховоля, Лідія Шеліган, Віра Жогло  та Софія Кравчук с. Хиночі, Наталія Кривко с. Городець, Галина Москалик та Леоніда Прокопчук с. Лозки.

Творять диво-полотна самобутні художники–аматори В’ячеслав Літвінчук з с. Антонівка та Микола Воробей з с. Каноничі.

Шість років поспіль у с. Городець проходять літературно-мистецькі читання «Городецький автограф» - це неординарне свято – зустріч, коли у поліське село із Києва та інших міст України приїжджають відомі українські письменники. Ці зустрічі приносять свої плоди. Юне покоління продовжує літературну традицію, складає свої вірші і прозу.

У рамках проекту «Бібліоміст» програми Фундації Білла та Мелінди Гейтс «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» одразу 5 публічно-шкільних бібліотек Володимирецької централізованої бібліотечної системи (Антонівська, Великоцепцевицька, Полицька, Більськовільська, Рафалівська) пройшли конкурсний відбір і стали переможцями з організації нових бібліотечних послуг із використанням вільного доступу до Інтернету. Кожна бібліотека отримала по 3 комп’ютери, принтер, ксерокс, веб-камеру і пристрій безперервного живлення.

На території Білоозерського масиву Рівненського природного заповідника знаходиться озеро Біле карстового походження – одне з найбільших озер в Рівненській області (площа 453 га). Тут  розташований  реабілітаційно – оздоровчий  комплекс «Біле  Озеро» площа 14.2 га., який підпорядкований  відокремленому  підрозділу  Рівненської АЕС. На  РОК «Біле Озеро»  є  медпункт,  торгівельні заклади,  спортивний майданчик, пункт прокату, танцмайданчик,  човнова станція, автостоянка. Загальний ліжковий  фонд 440 місць. Ще одним унікальним рекреаційним об’єктом в районі є Воронківське озеро на території якого розташована база відпочинку, яка може прийняти до 50 відпочиваючих. Вода в обох цих озерах має лікувальні властивості, бо містить гліцерин. Унікальним туристичним об’єктом не тільки в Україні, а й в Західній Європі є діюча вузькоколійна залізниця Антонівка–Зарічне – пульсуюча сталева артерія протяжністю 106 км.

Найдовша в Європі вузькоколійка Антонівка-Зарічне, яка збудована у 1905 році, на маршруті якої є п’ять станцій та п’ятнадцять стаціонарних зупинок. Особливістю вузькоколійки або „кукушки”, як лагідно називають її жителі Полісся, є наявність єдиного в Україні дерев’яного моста (через річку Стир). Потяг іде повільно, 30-40 км/год. Це чудова можливість насолодитися усією красою чудового пейзажу, незіпсованого цивілізацією.